Виразковий коліт: симптоми, причини, лікування та роль фітотерапії

Прояви залежать від активності та поширеності запального процесу.

Найхарактернішими є:

• діарея;
• у деяких випадках — закрепи;
• кров у випорожненнях або ректальна кровотеча;
• біль і спазми в животі;
• слиз у випорожненнях;
• часті та термінові позиви до дефекації;
• тенезми — відчуття необхідності випорожнитися навіть тоді, коли кишківник майже порожній.

При більш вираженому перебігу можуть додаватися слабкість, підвищена температура, нудота, втрата маси тіла та інші системні прояви.

Загострення і ремісія

Для виразкового коліту характерний не постійно однаковий перебіг.

Загострення — період, коли активне запалення посилюється і симптоми повертаються або стають вираженішими.

Ремісія — період, коли симптоми відсутні або мінімальні, а активність запального процесу контролюється.

Лікування має дві важливі цілі: погасити загострення і надалі підтримувати ремісію.

▲ Згорнути

Точна причина захворювання до кінця не встановлена.

Вважається, що у його розвитку взаємодіють кілька факторів.

Порушення імунної відповіді

При виразковому коліті імунна система бере участь у підтриманні хронічного запалення слизової товстої кишки.

Генетична схильність

Ризик захворювання частково пов’язаний зі спадковими факторами.

Кишковий мікробіом

У людей із запальними захворюваннями кишківника виявляють відмінності у складі мікробіому, хоча точна роль цих змін ще вивчається.

Фактори навколишнього середовища

Також досліджується їхня взаємодія з генетичними та імунними механізмами.

Було б неправильно пояснювати виразковий коліт лише харчуванням, стресом або «дисбактеріозом».

▲ Згорнути

Для діагностики виразкового коліту недостатньо лише характерних симптомів.

Діарея, кров у випорожненнях, біль або часті позиви до дефекації можуть виникати і при інших захворюваннях.

підтвердити наявність запалення → виключити інші причини → оцінити поширеність і активність процесу → визначити подальшу тактику лікування.

Аналізи крові

Допомагають оцінити:

• наявність анемії;
• ознаки системного запалення;
• можливі порушення електролітів;
• білковий та загальний нутритивний статус;
• загальний вплив захворювання на організм.

При тривалому або тяжкому перебігу можуть додатково контролювати дефіцити заліза та інші показники.

Дослідження калу

Важливі передусім для того, щоб виключити кишкову інфекцію, яка може давати подібні симптоми або провокувати погіршення стану.

• бактеріальні та інші кишкові інфекції;
• Clostridioides difficile;
• приховану кров;
• маркери кишкового запалення.

Фекальний кальпротектин

Це маркер запалення у кишківнику.

Він допомагає оцінити, чи є активний органічний запальний процес, а також може використовуватися для спостереження за перебігом захворювання.

Водночас підвищений кальпротектин не підтверджує саме виразковий коліт, тому його оцінюють разом з іншими даними.

Колоноскопія або сигмоїдоскопія

Ендоскопічне дослідження дозволяє безпосередньо оцінити стан слизової оболонки товстого кишківника.

Лікар може побачити:

• почервоніння і набряк;
• підвищену кровоточивість слизової;
• ерозії та виразки;
• поширеність запального процесу;
• ступінь активності захворювання.

При тяжкому загостренні повну колоноскопію проводять не завжди — обсяг дослідження визначає лікар залежно від стану пацієнта.

Біопсія

Під час ендоскопії беруть невеликі фрагменти слизової оболонки для мікроскопічного дослідження.

Біопсія допомагає:

• підтвердити характер хронічного запалення;
• відрізнити виразковий коліт від інших захворювань;
• оцінити зміни слизової, які не завжди помітні лише при ендоскопії.

Додаткові дослідження

КТ, МРТ та інші методи візуалізації потрібні не кожному пацієнту.

Їх можуть призначати при тяжкому перебігу, підозрі на ускладнення або коли потрібно відрізнити виразковий коліт від інших захворювань, зокрема хвороби Крона.

Чому одного аналізу недостатньо

симптоми → аналізи крові → дослідження калу → маркери запалення → ендоскопія → біопсія.

Саме сукупність цих даних дозволяє підтвердити діагноз, визначити поширеність захворювання та оцінити його активність.

Після встановлення діагнозу та оцінки активності захворювання підбирають лікування, головною метою якого є контроль запалення, досягнення ремісії та попередження нових загострень.

▲ Згорнути

Лікування виразкового коліту залежить від того, наскільки активне запалення, яка частина товстого кишківника уражена та як людина реагує на попереднє лікування.

Основне завдання — не просто зменшити діарею чи біль, а пригасити запалення, досягти ремісії та якомога довше утримувати її.

Препарати для зменшення запалення

При легкому або помірному перебігу часто застосовують аміносаліцилати, зокрема месалазин.

Вони допомагають зменшити запалення слизової товстого кишківника і можуть використовуватися як під час загострення, так і для підтримання ремісії.

Залежно від того, яка частина кишківника уражена, препарати можуть застосовуватися у таблетках, свічках або інших ректальних формах.

Кортикостероїди — переважно при загостренні

Якщо запалення більш виражене, можуть призначатися кортикостероїди.

Вони допомагають швидше пригасити активне запалення, але через можливі побічні ефекти зазвичай не використовуються для тривалого постійного лікування.

Якщо стандартного лікування недостатньо

При більш тяжкому або часто рецидивуючому перебігу можуть використовуватися препарати, які впливають на роботу імунної системи.

• імуносупресивні засоби;
• біологічні препарати;
• сучасні таргетні препарати.

Їх завдання — стримувати надмірну запальну реакцію та допомагати утримувати захворювання під контролем.

Конкретний препарат підбирається індивідуально.

При тяжкому загостренні

Якщо діарея дуже часта, є значна кровотеча, висока температура, виражена слабкість або ознаки зневоднення, може знадобитися лікування у стаціонарі.

• відновити рідину та електроліти;
• контролювати анемію;
• швидко зменшити активність запалення;
• стежити за можливими ускладненнями.

Коли може знадобитися операція

У більшості випадків виразковий коліт намагаються контролювати медикаментозно.

Хірургічне лікування може знадобитися, якщо:

• препарати не дозволяють контролювати захворювання;
• виникає значна кровотеча;
• розвиваються небезпечні ускладнення;
• з’являються передракові або злоякісні зміни.

Харчування і підтримка організму

Під час загострення важливо не лише контролювати запалення, а й підтримувати організм.

• втрату рідини;
• анемію та дефіцит заліза;
• втрату маси тіла;
• нестачу окремих поживних речовин.

Харчування підбирають індивідуально — залежно від активності захворювання та переносимості продуктів.

Єдиної універсальної дієти при виразковому коліті для всіх не існує.

зменшити запалення → досягти ремісії → підтримувати ремісію → не допустити нового загострення та ускладнень.

Коли активне запалення взято під контроль, наступним завданням стає відновлення нормальної роботи кишківника.

У частини людей ще можуть зберігатися здуття, спазми, нестійкі випорожнення або підвищена чутливість до їжі.

▲ Згорнути

Єдиної універсальної дієти, яка підходила б усім пацієнтам, немає.

У період загострення важливо враховувати переносимість їжі, достатньо пити та тимчасово обмежувати продукти, які явно посилюють діарею, біль, здуття або інші симптоми.

При вираженій діареї особливо важливо стежити за надходженням рідини та електролітів.

У період ремісії завдання полягає не у максимальному обмеженні раціону, а в підтримці повноцінного харчування, достатнього надходження білка, енергії та поживних речовин і уникненні лише тих продуктів, які індивідуально провокують симптоми.

Надмірно суворі та тривалі обмеження без потреби можуть, навпаки, ускладнювати забезпечення організму необхідними поживними речовинами.

Докладніше про харчування під час загострення та ремісії — у матеріалі «Харчування при виразковому коліті», з яким Ви можете ознайомитись за посиланням у кінці цієї статті.

▲ Згорнути

При виразковому коліті фітотерапія не замінює медикаментозну терапію, призначену для контролю запалення та підтримання ремісії, а доповнює її симптоматично.

При спазмах і функціональному дискомфорті
Застосовують рослини зі спазмолітичним напрямом дії, зокрема ромашку та м’яту.

При подразненні слизової
Як допоміжний напрям можуть використовуватися льон, алтей, ромашка.

При здутті
Можуть бути доречними фенхель, кмин, аніс або м’ята.

При активному загостренні будь-які додаткові рослинні засоби краще узгоджувати з лікарем, особливо якщо людина одночасно приймає кілька препаратів.

Докладніше про підбір рослин за симптомами — у статті «Лікарські рослини для кишківника», з якою Ви можете ознайомитись за посиланням у кінці цієї статті.

▲ Згорнути

Коли активність захворювання вже зменшилася, у частини людей можуть зберігатися:

здуття → спазми → нестійкі випорожнення → відчуття неповного випорожнення → дискомфорт після їжі.

Саме на цьому етапі фітотерапія найбільш доцільна, спрямована на усунення як наслідків, викликаних захворюванням, так і на нормалізацію роботи кишківника та відновлення його природних функцій.

Коли ці симптоми поєднані, використання однієї лікарської рослини не завжди дозволяє охопити всі функціональні порушення.

Тому особливу увагу слід звернути на комплексні фітокомпозиції, створені фахівцями за принципом поєднання лікарських рослин із різними, але взаємодоповнювальними властивостями.

Зокрема — комплексну фітокомпозицію ФІТОЧАЙ ЕНТЕРОФІТ, створену фахівцями Київської медичної академії під керівництвом кандидата фармацевтичних наук Янішевської Н.О.

▲ Згорнути

Фіточай ЕНТЕРОФІТ — композиція з 13 лікарських рослин, створена за принципом комплексного впливу на різні функціональні прояви з боку кишківника.

Завдяки комплексу лікарських рослин, що входять до складу Фіточаю, він працює у декількох напрямках:

• сприяє зменшенню запального процесу;
• підтримує слизову оболонку;
• зменшує спазми та функціональний дискомфорт;
• зменшує здуття і газоутворення;
• підтримує моторику;
• сприяє нормалізації випорожнень;
• підтримує процеси травлення.

Крім того, Фіточай, володіючи полівітамінною дією, є джерелом макро- та мікроелементів у водному розчині, що дозволяє його розглядати як додаткове джерело води при зневодненні організму, викликаному діареєю.

Фіточай не має протипоказань при вживанні з іншими лікарськими засобами та завдяки протизапальним і спазмолітичним властивостям рекомендований до вживання у комплексному лікуванні ВИРАЗКОВОГО КОЛІТУ та інших запальних захворювань кишківника.

Саме завдяки багатокомпонентному та комплексному підходу Фіточай ЕНТЕРОФІТ є доцільним у лікувальному процесі ВИРАЗКОВОГО КОЛІТУ, коли у людини присутній не один ізольований симптом, а їх поєднання.

запалення кишківника + спазми + здуття + нестійкі випорожнення + подразнення слизової + порушення травлення.

Детальніше про склад, властивості компонентів та рекомендації щодо застосування можна ознайомитись на офіційній сторінці фіточаю ЕНТЕРОФІТ.

Офіційна сторінка Фіточаю ЕНТЕРОФІТ →

▲ Згорнути

При виразковому коліті особливо важливо не чекати самостійного покращення, якщо симптоми різко посилилися.

Термінової оцінки потребують:

• значне збільшення кількості випорожнень;
• велика кількість крові у випорожненнях;
• сильний або наростаючий біль;
• висока температура;
• виражена слабкість;
• повторне блювання;
• ознаки зневоднення;
• значне погіршення загального стану.

Тяжкі та надтяжкі форми виразкового коліту часто потребують лікування в стаціонарі, а небезпечні ускладнення можуть вимагати невідкладного хірургічного втручання.

▲ Згорнути