Коліт: причини, симптоми, лікування та роль фітотерапії

До запальних уражень товстого кишківника належать різні за походженням стани:

• Інфекційний коліт — запалення товстого кишківника, спричинене бактеріальною, вірусною або паразитарною інфекцією.
• Виразковий коліт — хронічне запальне захворювання, при якому уражається слизова оболонка товстого кишківника.
• Коліт при хворобі Крона — ураження товстої кишки в межах хвороби Крона, при якій запальний процес може також охоплювати інші відділи травного тракту.
• Мікроскопічний коліт — хронічне запалення товстої кишки, яке часто не видно під час звичайної колоноскопії та підтверджується дослідженням біоптатів слизової під мікроскопом.
• Ішемічний коліт — запальне ушкодження товстої кишки, що виникає внаслідок недостатнього кровопостачання її тканин.
• Медикаментозний або токсичний коліт — ураження товстого кишківника, пов’язане з дією певних лікарських засобів, токсичних або хімічних речовин.
• Променевий коліт — запальне ураження кишківника, яке може виникати після променевої терапії.

Ці форми коліту мають різні причини та механізми розвитку, тому підхід до їх лікування також суттєво відрізняється.

▲ Згорнути

Прояви залежать від причини та вираженості запалення, але можуть включати:

• біль і спазми в животі;
• діарею або закрепи;
• часті або термінові позиви до дефекації;
• слиз у випорожненнях;
• кров у випорожненнях;
• відчуття неповного випорожнення;
• здуття;
• при вираженому процесі — слабкість, підвищення температури, зневоднення або зниження маси тіла.

Саме кров у випорожненнях, температура, виражений біль або швидке погіршення стану потребують особливої уваги.

▲ Згорнути

Коліт може виникати з різних причин, тому запалення товстого кишківника не варто розглядати як одне захворювання з єдиним механізмом розвитку.

Інфекції

Бактеріальні, вірусні або паразитарні інфекції можуть спричиняти гостре запалення товстого кишківника, яке часто супроводжується діареєю, болем, спазмами, температурою та загальним погіршенням самопочуття.

Імунозапальні захворювання

При виразковому коліті та хворобі Крона запальний процес пов’язаний із порушенням імунної регуляції.

Такі захворювання мають хронічний перебіг і потребують спеціального лікування.

Порушення кровопостачання

Якщо кровопостачання ділянки товстої кишки погіршується, може розвиватися ішемічний коліт.

У цьому випадку причиною запалення є недостатнє надходження крові та кисню до тканин.

Лікарські засоби та токсичні речовини

Деякі препарати можуть безпосередньо подразнювати або ушкоджувати слизову оболонку, змінювати її захисні механізми чи опосередковано впливати на стан кишківника.

Окремі лікарські засоби також можуть підвищувати ризик певних форм коліту або створювати умови для розвитку інфекційного ураження кишківника.

Тому при появі симптомів важливо враховувати не лише препарати, які людина приймає зараз, а й нещодавню антибіотикотерапію, тривале застосування окремих ліків та появу симптомів після зміни лікування.

Променева терапія

Променеве лікування органів черевної порожнини або малого таза може ушкоджувати слизову оболонку кишківника і спричиняти променевий коліт.

Інші причини

Існують також окремі форми коліту, зокрема мікроскопічний, механізми розвитку якого можуть бути пов’язані з поєднанням імунних, медикаментозних та інших факторів.

Оскільки механізми розвитку коліту різні, лікування має бути спрямоване не лише на зменшення запалення, а насамперед на його причину.

▲ Згорнути

Деякі лікарські засоби можуть безпосередньо ушкоджувати слизову оболонку кишківника, змінювати її захисні механізми, впливати на кишкову мікробіоту або спричиняти імунозапальну реакцію.

Для частини препаратів встановлений прямий механізм ушкодження, для інших — переважно зв’язок із підвищеним ризиком окремих форм коліту.

Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗП)

До цієї групи належать ібупрофен, диклофенак, кетопрофен, німесулід, ацетилсаліцилова кислота та інші препарати.

Вони можуть ушкоджувати слизову оболонку травного тракту та у частини людей бути пов’язаними із запальними змінами кишківника, зокрема з підвищеним ризиком мікроскопічного коліту.

Інгібітори протонної помпи

Омепразол, пантопразол, езомепразол, лансопразол та інші препарати цієї групи зменшують кислотність шлункового вмісту.

При тривалому застосуванні вони можуть змінювати умови у травному тракті та асоціюватися з підвищеним ризиком мікроскопічного коліту у частини пацієнтів.

Антибактеріальні препарати

Антибіотики можуть суттєво змінювати склад кишкової мікробіоти.

У певних умовах це створює можливість для надмірного росту Clostridioides difficile — бактерії, токсини якої можуть спричиняти антибіотик-асоційовану діарею та C. difficile-коліт.

Особливо важливо враховувати не лише поточний прийом антибіотиків, а й антибіотикотерапію в недавньому минулому.

Імунні та онкологічні препарати

Деякі сучасні засоби для лікування онкологічних захворювань, зокрема інгібітори контрольних точок імунної відповіді, можуть спричиняти імуноопосередковане запалення товстої кишки як побічну реакцію на лікування.

Інші лікарські засоби

З окремими формами коліту, насамперед мікроскопічного, також можуть бути пов’язані деякі антидепресанти, статини, послаблювальні засоби та інші препарати.

При цьому сам факт прийому таких ліків ще не означає, що саме вони спричинили захворювання. Необхідно враховувати час появи симптомів, тривалість лікування, супутні фактори та результати обстеження.

На що звернути увагу

Якщо діарея, біль, спазми, кров або слиз у випорожненнях з’явилися після початку прийому нового препарату, збільшення його дози або курсу антибіотикотерапії, про це потрібно повідомити лікаря.

Не слід самостійно скасовувати призначені лікарем препарати. Спочатку потрібно оцінити, чи справді існує зв’язок між лікуванням і симптомами, та за потреби підібрати безпечну альтернативу під контролем лікаря.

▲ Згорнути

Діагностика коліту залежить від симптомів, тривалості захворювання та того, яку форму запалення встановлює лікар.

Основне завдання обстеження — не лише підтвердити наявність запалення, а й зрозуміти його причину, локалізацію та вираженість, а також виключити інші захворювання зі схожими симптомами.

Аналізи крові

Допомагають оцінити загальний стан організму та можливі наслідки запального процесу.

• анемію — наприклад, при тривалих крововтратах або хронічному запаленні;
• ознаки запалення або інфекції — зміни кількості лейкоцитів, підвищення С-реактивного білка та інших показників;
• порушення водно-електролітного балансу — якщо діарея виражена або тривала.

Аналіз крові сам по собі не визначає конкретний тип коліту, але допомагає оцінити тяжкість стану і зрозуміти, чи потрібне подальше обстеження.

Дослідження калу

Допомагає відповісти на два важливі питання: чи є інфекція і чи є ознаки кишкового запалення.

• бактерії, паразити або інші збудники;
• токсини або антигени окремих інфекцій;
• наявність крові;
• маркери запалення.

Це особливо важливо, тому що інфекційний коліт може мати симптоми, дуже схожі на виразковий або інший запальний коліт.

Маркери кишкового запалення

Окремі показники в калі, зокрема фекальний кальпротектин, допомагають оцінити, чи є активний запальний процес у кишківнику.

Такі тести корисні, коли потрібно відрізнити органічне запальне захворювання від функціонального розладу, наприклад СПК.

Але вони не визначають самостійно конкретний тип коліту — для цього часто потрібні додаткові дослідження.

Колоноскопія

Під час колоноскопії лікар за допомогою гнучкого ендоскопа оглядає слизову оболонку прямої і товстої кишки.

Дослідження дозволяє побачити:

• почервоніння та набряк слизової;
• ерозії та виразки;
• ділянки кровоточивості;
• поширеність запального процесу;
• інші зміни, які можуть допомогти відрізнити одну форму коліту від іншої.

Колоноскопія також використовується для виключення інших причин симптомів, зокрема поліпів або пухлинних змін.

Біопсія слизової оболонки

Під час колоноскопії лікар може взяти невеликі фрагменти тканини зі слизової оболонки кишківника.

Потім патолог досліджує їх під мікроскопом.

• підтвердити характер запального процесу;
• відрізнити різні форми коліту;
• виявити зміни, які можуть бути непомітними при звичайному огляді слизової.

Особливо важлива біопсія при мікроскопічному коліті: слизова оболонка під час колоноскопії часто виглядає нормально, а діагноз встановлюють саме за мікроскопічним дослідженням тканини.

Додаткові методи обстеження

Якщо симптоми або результати основних досліджень не дають повної відповіді, лікар може призначити КТ, МРТ або інші методи візуалізації.

Вони можуть бути потрібні при підозрі на:

• хворобу Крона;
• ішемічне ураження;
• ускладнення запального процесу;
• ураження інших відділів травного тракту.

Чому одного аналізу недостатньо

симптоми → аналізи крові → дослідження калу → маркери запалення → ендоскопія → біопсія.

Саме сукупність цих даних дозволяє зрозуміти, який саме тип коліту виник і яке лікування буде необхідним.

▲ Згорнути

Лікування визначається насамперед причиною, а не лише симптомами.

причина коліту → вираженість запалення → основне лікування → відновлення функцій кишківника.

При інфекційному коліті

Головне — визначити інфекційний чинник, контролювати втрату рідини та за потреби проводити специфічне лікування.

лікування причини → усунення запального процесу → нормалізація роботи → відновлення природних функцій кишківника після усунення запалення.

При виразковому коліті та інших імунозапальних формах

Мета лікування — зменшити запалення, досягти ремісії та підтримувати її.

При виразковому коліті можуть використовуватися аміносаліцилати, кортикостероїди, імуносупресивні препарати, біологічна терапія та інші сучасні засоби.

У тяжких або ускладнених випадках може знадобитися хірургічне лікування.

При медикаментозно зумовлених формах

Потрібно оцінити препарати, які людина приймає, і разом із лікарем вирішити, чи можуть вони бути пов’язані з проблемою.

Харчування та режим

Харчування підбирають відповідно до форми коліту та симптомів.

Не існує однієї універсальної «дієти при коліті».

Наприклад, при мікроскопічному коліті зміни харчування можуть допомагати зменшити діарею, але самі по собі не вважаються способом усунення запалення.

▲ Згорнути

Фітотерапія при коліті може бути допоміжною складовою комплексного підходу, але її роль залежить від причини та активності запального процесу.

При підтвердженому інфекційному, виразковому, ішемічному або іншому органічному коліті рослинні засоби не повинні підміняти основне лікування.

Фітотерапевтичний напрям можна підбирати за супутніми проявами.

При спазмах і болю
Можна застосовувати ромашку, м’яту та інші рослини зі спазмолітичним напрямом.

При подразненні слизової
Можуть використовуватися льон, алтей, ромашка.

При здутті та газоутворенні
Фенхель, кмин, аніс або м’ята.

При нестійких випорожненнях
Напрям залежить від того, що переважає — діарея чи закреп.

Докладніше про вибір лікарських рослин при різних симптомах — у статті «Лікарські рослини для кишківника», з якою Ви можете ознайомитись за посиланням у кінці цієї статті.

▲ Згорнути

При коліті першочерговим завданням є встановлення та усунення причини захворювання, контроль запального процесу та необхідне основне лікування.

Однак навіть після зменшення запалення робота кишківника не завжди нормалізується одразу.

Можуть певний час зберігатися:

спазми → здуття та метеоризм → порушення моторики → нестійкі випорожнення → дискомфорт після їжі.

Саме тому наступним етапом є поступове відновлення нормальних функцій кишківника.

На цьому етапі фітотерапія є особливо доцільною.

Якщо одна лікарська рослина зазвичай спрямована переважно на один або декілька проявів, то при поєднанні кількох симптомів доцільно враховувати одразу кілька напрямів:

• підтримку слизової оболонки;
• зменшення спазмів і функціонального дискомфорту;
• зменшення запального процесу;
• зменшення здуття та газоутворення;
• підтримку нормальної моторики;
• нормалізацію характеру випорожнень;
• підтримку процесів травлення.

Якщо після лікування основної причини зберігається один провідний симптом, іноді достатньо цілеспрямованого рослинного засобу.

Але при коліті функціональні порушення часто поєднуються.

Одним із варіантів такої комплексної підтримки є багатокомпонентні фітотерапевтичні засоби, у яких властивості різних лікарських рослин доповнюють одна одну.

До таких фітокомпозицій належить Фіточай ЕНТЕРОФІТ.

▲ Згорнути

Фіточай ЕНТЕРОФІТ — багатокомпонентна фітокомпозиція з 13 лікарських рослин, створена за принципом поєднання рослин із різними функціональними властивостями.

Його властивості охоплюють кілька напрямів, завдяки яким він рекомендований у комплексному лікуванні та профілактиці запальних захворювань кишківника, а саме:

• протизапальний і спазмолітичний напрям;
• зменшення спазмів та больового дискомфорту;
• зменшення здуття і метеоризму;
• підтримку моторики кишківника;
• підтримку нормалізації випорожнень як при закрепах, так і при діареї;
• підтримку процесів травлення.

Саме багатокомпонентний підхід є доцільним у комплексному лікувальному процесі КОЛІТУ, коли у людини присутній не один ізольований симптом, а їх поєднання.

Лікуємо причину → контролюємо запалення → оцінюємо, які функціональні порушення залишилися → підбираємо симптоматичну або комплексну фітотерапію → Фіточай ЕНТЕРОФІТ як одна зі складових комплексного лікування та підтримки кишківника.

Детальніше про склад, властивості компонентів та рекомендації щодо застосування можна ознайомитись на офіційній сторінці фіточаю ЕНТЕРОФІТ.

Офіційна сторінка Фіточаю ЕНТЕРОФІТ →

▲ Згорнути

Не варто самостійно лікувати «КОЛІТ», якщо причина не встановлена.

Особливо важливо звернутися до лікаря при:

• крові у випорожненнях;
• високій температурі;
• сильному або наростаючому болю;
• частій або тривалій діареї;
• ознаках зневоднення;
• вираженій слабкості;
• незрозумілій втраті маси тіла;
• повторних або постійних симптомах.

▲ Згорнути