Ентерит: причини, симптоми, лікування та роль фітотерапії

Прояви залежать від причини та вираженості запального процесу.

Найчастіше можуть виникати:

• біль або спазми в животі;
• діарея;
• здуття та бурчання;
• посилене газоутворення;
• нудота;
• дискомфорт після їжі;
• слабкість.

При вираженій або тривалій діареї можливі втрата рідини та електролітів.

Якщо запальний процес у тонкому кишківнику триває довго або суттєво порушує його функцію, можуть виникати проблеми з перетравленням і всмоктуванням окремих поживних речовин.

▲ Згорнути

Ентерит може виникати з різних причин. Найчастіше це кишкові інфекції, але запалення тонкого кишківника також може бути пов’язане з харчовими токсинами, лікарськими засобами, імунними захворюваннями, променевою терапією або іншими ушкоджувальними факторами.

Тому головне завдання — не просто зменшити діарею, біль або здуття, а встановити, що саме спричинило запалення тонкого кишківника.

Кишкові інфекції

Одна з найпоширеніших причин гострого ентериту — потрапляння до травного тракту бактерій, вірусів або паразитів.

Інфекційний ентерит часто виникає після вживання зараженої їжі або води, під час подорожей, при порушенні правил зберігання продуктів або після контакту з людиною, яка має кишкову інфекцію.

Бактерії
До поширених причин належать Salmonella, Campylobacter, Escherichia coli, Shigella та інші бактерії.

Віруси
Гостре запалення кишківника можуть спричиняти норовіруси, ротавіруси та інші вірусні інфекції.

Паразити та найпростіші
Деякі паразитарні інфекції також можуть уражати тонкий кишківник і спричиняти тривалу діарею, здуття та порушення всмоктування.

При інфекційному ентериті можуть виникати: діарея + спазми + нудота або блювання + температура + слабкість.

Головний ризик при вираженій діареї — втрата рідини та електролітів, тому важливо не лише впливати на симптоми, а й контролювати зневоднення.

Харчові токсини та інші ушкоджувальні фактори

Ентерит може бути пов’язаний не лише із самим збудником, а й із токсинами, які потрапляють до організму з їжею.

Причиною можуть бути:

• токсини бактерій у неправильно збережених або забруднених продуктах;
• хімічні забруднювачі;
• токсичні речовини природного походження;
• деякі харчові отруєння.

У такій ситуації симптоми можуть починатися досить швидко після вживання продукту і проявлятися нудотою, блюванням, спазмами та діареєю.

Харчові захворювання можуть бути спричинені як мікроорганізмами, так і їх токсинами або іншими неінфекційними агентами.

При підозрі на харчове отруєння особливо важливо оцінити тяжкість стану і відновлювати втрату рідини.

Лікарські засоби

Окремі препарати можуть ушкоджувати слизову оболонку тонкого кишківника, змінювати її проникність, впливати на кишкову мікробіоту або спричиняти запальний процес.

Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗП)
Ібупрофен, напроксен, диклофенак та інші препарати цієї групи можуть ушкоджувати слизову тонкого кишківника та спричиняти так звану НПЗП-ентеропатію.

Антибактеріальні препарати
Антибіотики можуть змінювати склад кишкової мікробіоти та спричиняти діарею. У частини людей після антибіотикотерапії можуть виникати значні порушення роботи кишківника.

Олмесартан та деякі інші препарати
Описані випадки медикаментозного ураження тонкого кишківника з атрофією ворсинок і порушенням всмоктування.

Імуносупресивні та онкологічні препарати
Мікофенолат, деякі хіміотерапевтичні засоби та інгібітори контрольних точок імунної відповіді можуть спричиняти запалення кишківника, діарею та біль у животі.

Препарати заліза, калію та інші засоби
Окремі лікарські речовини можуть подразнювати або ушкоджувати слизову тонкого кишківника, особливо при тривалому використанні або наявності додаткових факторів ризику.

Важливо: не слід самостійно скасовувати призначені препарати. Якщо симптоми з’явилися після початку нового лікування або зміни дози, це потрібно обговорити з лікарем.

Імунні та запальні захворювання

Запалення тонкого кишківника також може бути проявом інших хронічних захворювань.

Хвороба Крона
Одне з найтяжчих захворювань, яке може уражати тонкий кишківник. При ньому запалення має хронічний імунозапальний характер і може призводити до болю, діареї, звуження кишківника та порушення всмоктування.

Целіакія
Це імунне захворювання, при якому вживання глютену спричиняє ушкодження слизової тонкого кишківника.

Наслідком можуть бути діарея, здуття, біль, жирні випорожнення, вторинна непереносимість лактози та дефіцити поживних речовин.

Інші захворювання тонкого кишківника
Інші стани також можуть порушувати функцію тонкого кишківника або супроводжуватися подібними симптомами.

Променева терапія

Променева терапія органів черевної порожнини або малого таза може ушкоджувати клітини слизової оболонки тонкого кишківника та спричиняти променевий ентерит.

Він може виникати під час лікування, незабаром після нього або навіть через тривалий час. Симптомами можуть бути діарея, біль, нудота, порушення всмоктування та зниження маси тіла.

Інші причини

У деяких випадках порушення роботи тонкого кишківника можуть бути пов’язані з:

• надлишковим бактеріальним ростом у тонкому кишківнику;
• паразитарними інфекціями;
• наслідками операцій на тонкій кишці;
• синдромами мальабсорбції;
• іншими захворюваннями, що порушують структуру або функцію слизової.

Чому важливо встановити причину

Однакові симптоми — наприклад, діарея, спазми або здуття — можуть виникати при зовсім різних механізмах захворювання.

інфекція → лікуємо інфекційний процес і відновлюємо рідину;

медикаментозне ушкодження → оцінюємо препарати;

целіакія → виключаємо глютен після підтвердження діагнозу;

хвороба Крона → контролюємо імунозапальний процес;

після усунення причини → відновлюємо травлення та функції кишківника.

Перед вибором лікування важливо не лише підтвердити наявність запального процесу, а й з’ясувати, що саме його спричинило та наскільки порушена функція тонкого кишківника.

Саме для цього використовують лабораторні та інструментальні методи обстеження.

▲ Згорнути

Діагностика залежить від тривалості симптомів, їх вираженості та ймовірної причини захворювання.

Основне завдання обстеження — визначити:

чи є інфекція → чи присутній активний запальний процес → чи порушене травлення та всмоктування → чи немає іншого захворювання тонкого кишківника.

Аналізи крові
Допомагають оцінити загальний стан організму, ознаки запалення, анемію, можливе зневоднення та порушення електролітного балансу.

При тривалому перебігу також можуть оцінювати показники, які допомагають виявити дефіцити поживних речовин.

Дослідження калу
Особливо важливе при гострій або тривалій діареї.

Залежно від ситуації воно може допомогти виявити:

• бактеріальні або паразитарні інфекції;
• токсини окремих збудників;
• ознаки запального процесу;
• приховану кров.

Дослідження на целіакію
При тривалій діареї, здутті, втраті маси тіла або ознаках порушеного всмоктування можуть призначатися аналізи крові на специфічні антитіла для виключення целіакії.

Оцінка порушення всмоктування
Якщо ентерит триває довго, лікар може оцінювати рівень заліза, вітаміну B12, фолатів, білка та інших показників, щоб зрозуміти, чи нормально тонкий кишківник засвоює поживні речовини.

Ендоскопічні дослідження та біопсія
Якщо симптоми тривалі або є підозра на целіакію, хворобу Крона чи інше органічне захворювання, може знадобитися ендоскопічне дослідження з біопсією слизової.

Біопсія дозволяє оцінити структуру слизової оболонки та характер запального процесу.

КТ, МРТ та інші методи візуалізації
Можуть бути потрібні при підозрі на хворобу Крона, ускладнення, звуження кишківника або ураження інших відділів травного тракту.

Чому одного аналізу недостатньо

Не існує одного універсального тесту, який визначає причину всіх ентеритів.

симптоми → аналізи крові → дослідження калу → оцінка всмоктування → ендоскопія або інші дослідження.

Саме сукупність цих даних допомагає зрозуміти, що спричинило запалення і яке лікування буде необхідним.

Після того як встановлена або найбільш імовірна причина ентериту, можна визначити напрям лікування. Він суттєво відрізняється при інфекційному, медикаментозному, імунозапальному чи токсичному ураженні тонкого кишківника.

▲ Згорнути

Лікування ентериту залежить від його причини, вираженості симптомів і того, наскільки порушена робота тонкого кишківника.

усунути причину → не допустити зневоднення → зменшити запалення та симптоми → поступово відновити харчування і функції кишківника.

При інфекційному ентериті

Регідратація
При діареї та блюванні організм втрачає не лише воду, а й солі.

Тому важливо відновлювати рідину та електроліти. При легкому перебігу достатньо пиття, при вираженій діареї доцільні розчини для оральної регідратації.

Контроль інфекції
Лікування залежить від збудника. При вірусних інфекціях основою часто є регідратація та симптоматична підтримка.

При бактеріальних інфекціях антибіотики потрібні не завжди і призначаються лише у визначених випадках.

При паразитарних інфекціях використовують специфічні протипаразитарні засоби.

Не варто самостійно приймати антибіотики «від кишкової інфекції» — при різних збудниках підхід відрізняється.

Відновлення харчування
Після гострого періоду важливо поступово повертатися до звичного раціону. Їжу краще вводити невеликими порціями, орієнтуючись на переносимість.

Основне завдання — не «голодувати до повного одужання», а поступово відновити нормальне надходження енергії та поживних речовин без перевантаження травної системи.

При медикаментозному ентериті

Потрібно оцінити, чи може ураження бути пов’язане з конкретним препаратом.

виявити можливий препарат → обговорити його з лікарем → за потреби скоригувати лікування → підтримати відновлення слизової та функцій кишківника.

Самостійно скасовувати призначені ліки не слід.

При целіакії

Основою лікування є безглютенове харчування після підтвердження діагнозу.

Виключення глютену дозволяє зменшити імунне ушкодження слизової тонкого кишківника та поступово відновити її функцію.

При хворобі Крона

Головне завдання — контролювати імунозапальний процес.

Для цього можуть використовуватися протизапальні, імуносупресивні, біологічні та інші спеціальні препарати.

Конкретна терапія залежить від активності та локалізації захворювання.

При токсичному або іншому ушкодженні

Насамперед потрібно усунути причинний фактор.

Після цього лікування спрямовують на регідратацію, контроль симптомів, підтримку слизової та поступове відновлення травлення.

При ентериті немає одного універсального лікування. Вірусна інфекція, бактеріальна інфекція, целіакія, хвороба Крона або медикаментозне ушкодження потребують різних підходів.

Спільним залишається одне: після усунення причини важливо відновити нормальне травлення, всмоктування та роботу кишківника.

▲ Згорнути

Після гострого ентериту тонкий кишківник певний час може залишатися чутливим, тому звична їжа іноді переноситься гірше.

Завдання харчування в цей період — не перевантажувати травну систему, але й не створювати зайвих обмежень.

Доцільно:

• їсти невеликими порціями 4–5 разів на день;
• поступово повертатися до звичного раціону;
• тимчасово обмежити продукти, які посилюють діарею, здуття або біль;
• уникати надлишку жирної, дуже гострої їжі та алкоголю;
• достатньо пити;
• при вираженій діареї відновлювати не лише воду, а й електроліти;
• якщо після ентериту тимчасово погано переносяться молочні продукти — зменшити лактозу на період відновлення;
• не дотримуватися тривалої «голодної» або надто суворої дієти без потреби.

Мета дієти при ентериті — не «лікувати запалення їжею», а зменшити навантаження на тонкий кишківник, підтримати надходження поживних речовин і поступово повернути нормальне травлення.

З дієтою та рекомендаціями стосовно специфіки харчування при ЕНТЕРИТІ ви можете ознайомитись за посиланням у кінці цієї статті.

Коли гострий процес стихає, наступним завданням стає нормалізація травлення, моторики, випорожнень і переносимості їжі.

Саме на цьому етапі доцільно підключати додаткові методи підтримки, зокрема фітотерапію.

Від усунення запалення — до відновлення травлення

Після стихання гострого запального процесу можуть ще певний час зберігатися:

здуття → спазми → нестійкі випорожнення → підвищена чутливість до їжі → дискомфорт після прийому їжі.

Це не означає, що запалення обов’язково продовжується.

У частини людей після перенесеного захворювання кишківнику потрібен час для нормалізації моторики, травлення та переносимості звичного раціону.

Тому етап відновлення може включати:

• поступове розширення харчування;
• достатню кількість рідини;
• контроль випорожнень;
• підтримку нормальної моторики;
• зменшення спазмів і здуття;
• застосування фітотерапевтичних засобів з метою відновлення порушених функцій кишківника.

▲ Згорнути

Фітотерапія при ентериті є ефективною складовою комплексного лікування, але її роль залежить від причини захворювання та активності запального процесу.

При інфекційному, імунозапальному, медикаментозному або іншому органічному ураженні рослинні засоби не повинні замінювати основне лікування.

Їх доцільно застосовувати відповідно до симптомів, які зберігаються або супроводжують захворювання.

При спазмах і болю
Можуть використовуватися ромашка, м’ята та інші рослини зі спазмолітичним напрямом дії.

При здутті та газоутворенні
Традиційно застосовують фенхель, кмин, аніс, м’яту.

При подразненні слизової оболонки
Можна розглядати льон, алтей, ромашку та інші рослини з обволікуючими й підтримувальними для слизової властивостями.

При діареї
Напрям фітотерапії підбирають обережно, з урахуванням причини діареї. При гострому стані першочерговими залишаються регідратація та лікування основної причини.

Докладніше про вибір окремих лікарських рослин при різних симптомах — у статті «Лікарські рослини для кишківника», з якою Ви можете ознайомитись за посиланням у кінці статті.

При поєднанні кількох симптомів доцільно звертати увагу на комплексні фітокомпозиції, розроблені фахівцями з урахуванням властивостей, сумісності та взаємодоповнювальної дії лікарських рослин.

▲ Згорнути

При ентериті нерідко поєднуються одразу кілька проявів:

спазми + здуття + нестійкі випорожнення + подразнення слизової + порушення травлення.

У такій ситуації використання однієї лікарської рослини не завжди дозволяє охопити всі функціональні порушення.

Тому особливу увагу варто звертати на комплексні фітокомпозиції, створені фахівцями за принципом поєднання лікарських рослин із різними, але взаємодоповнювальними властивостями.

Зокрема — комплексну фітокомпозицію ФІТОЧАЙ ЕНТЕРОФІТ , створену фахівцями Київської медичної академії під керівництвом кандидата фармацевтичних наук Янішевської Н.О.

▲ Згорнути

Фіточай ЕНТЕРОФІТ — композиція з 13 лікарських рослин, створена за принципом комплексного впливу на різні функціональні прояви з боку кишківника.

Завдяки комплексу лікарських рослин, що входять до складу Фіточаю, він працює у декількох напрямках:

• сприяє зменшенню запального процесу;
• підтримує слизову оболонку;
• зменшує спазми та функціональний дискомфорт;
• зменшує здуття і газоутворення;
• підтримує моторику;
• сприяє нормалізації випорожнень;
• підтримує процеси травлення.

Крім того, Фіточай, володіючи полівітамінною дією, є джерелом макро- та мікроелементів у водному розчині, що дозволяє його розглядати як додатковий засіб регідратації при зневодненні організму, викликаному діареєю.

Фіточай не має протипоказань при вживанні з іншими лікарськими засобами та завдяки протизапальним і спазмолітичним властивостям рекомендований до вживання у комплексному лікуванні ЕНТЕРИТУ та інших запальних захворювань кишківника.

Саме завдяки багатокомпонентному та комплексному підходу Фіточай ЕНТЕРОФІТ є доцільним у лікувальному процесі ЕНТЕРИТУ, коли у людини присутній не один ізольований симптом, а їх поєднання — наприклад:

спазми + здуття + нестійкі випорожнення + подразнення слизової + порушення травлення.

Детальніше про склад, властивості компонентів та рекомендації щодо застосування можна ознайомитись на офіційній сторінці фіточаю ЕНТЕРОФІТ.

Офіційна сторінка Фіточаю ЕНТЕРОФІТ →

▲ Згорнути

Необхідно звернутися до лікаря, якщо:

• діарея виражена або не припиняється;
• у випорожненнях є кров;
• температура висока або тримається;
• виникає сильний чи наростаючий біль;
• є повторне блювання;
• з’являються ознаки зневоднення;
• виражена слабкість;
• симптоми регулярно повторюються;
• знижується маса тіла без зрозумілої причини.

▲ Згорнути