Хронічний закреп: причини, симптоми, лікування та роль фітотерапії

Хронічний закреп може проявлятися:

• затримкою випорожнення;
• твердим або грудкуватим калом;
• необхідністю сильно напружуватися;
• відчуттям неповного випорожнення;
• відчуттям «перешкоди» під час дефекації;
• необхідністю довго перебувати в туалеті;
• іноді — необхідністю допомагати собі для спорожнення прямої кишки.

Відсутність щоденного випорожнення сама по собі не завжди означає закреп. Водночас якщо дефекація постійно ускладнена або є відчуття неповного випорожнення, це також може бути ознакою закрепу.

▲ Згорнути

Хронічний закреп може виникати з різних причин. У одних людей проблема пов’язана переважно з харчуванням і способом життя, в інших — з уповільненою моторикою кишківника, порушенням акту дефекації, лікарськими засобами або іншими захворюваннями.

Тому важливо не лише намагатися «послабити кишківник», а зрозуміти, чому саме випорожнення стали рідкими, твердими або утрудненими.

Харчування та спосіб життя

• недостатня кількість клітковини;
• недостатнє споживання рідини;
• малорухливий спосіб життя;
• нерегулярне харчування;
• звичка тривалий час стримувати позив до дефекації;
• різкі зміни режиму або раціону.

Не кожен закреп виникає лише через нестачу клітковини, і просте збільшення її кількості допомагає не всім.

Уповільнена моторика кишківника

У частини людей вміст товстого кишківника просувається повільніше, ніж потрібно. Чим довше кал знаходиться в товстій кишці, тим більше води з нього всмоктується. У результаті він стає твердішим, а випорожнення — рідшими та утрудненими.

рідкі випорожнення + твердий кал + здуття + відчуття «ледачого кишківника».

Порушення самого акту дефекації

Іноді проблема полягає не в тому, що кишківник не рухає вміст, а в тому, що м’язи тазового дна та сфінктери під час дефекації працюють неузгоджено.

• тривале напруження;
• відчуття перешкоди;
• неповне випорожнення;
• необхідність довго сидіти в туалеті;
• іноді потреба в додаткових маніпуляціях.

У такому випадку звичайні послаблюючі засоби можуть не вирішувати основну проблему.

Лікарські засоби

Деякі препарати можуть уповільнювати моторику кишківника, робити випорожнення твердішими або впливати на нервову регуляцію травного тракту.

Опіоїдні знеболювальні
Морфін, кодеїн, оксикодон, трамадол та інші препарати можуть істотно уповільнювати рух вмісту кишківника.

Препарати заліза
У частини людей вони можуть робити випорожнення твердішими, спричиняти закреп, важкість або дискомфорт у животі.

Деякі антидепресанти
Особливо деякі трициклічні антидепресанти, наприклад амітриптилін, можуть уповільнювати моторику кишківника.

Антихолінергічні препарати
Наприклад оксибутинін, толтеродин та інші засоби можуть послаблювати скорочення кишківника.

Окремі препарати від артеріального тиску
Відомий приклад — верапаміл.

Деякі антациди
Засоби, що містять алюміній або кальцій, у частини людей можуть спричиняти закреп.

Якщо закреп з’явився після початку прийому нового препарату або збільшення його дози, варто повідомити про це лікаря. Самостійно скасовувати призначене лікування не слід.

Гормональні та обмінні порушення

• знижена функція щитоподібної залози;
• цукровий діабет;
• порушення рівня кальцію або інших електролітів;
• деякі метаболічні стани.

Неврологічні причини

Робота кишківника залежить від нервової системи, тому хронічний закреп може супроводжувати деякі неврологічні захворювання.

Захворювання товстої та прямої кишки

Рубцеві зміни, наслідки запалення чи операцій, а також пухлинні утворення можуть частково звужувати просвіт кишківника і ускладнювати проходження калових мас.

При синдромі подразненого кишківника, хворобі Крона, коліті, виразковому проктиті або обмеженому запаленні прямої кишки також можуть виникати утруднене випорожнення, відчуття неповного спорожнення, тенезми та затримка калу.

Анальні тріщини, поліпи, виражений геморой та інші болючі стани можуть змушувати людину стримувати позив до дефекації.

Порушення роботи інших органів травлення

У частини людей хронічний закреп може поєднуватися з порушеннями травлення, пов’язаними з підшлунковою залозою, печінкою або жовчовивідною системою.

важкість після їжі + здуття + погана переносимість жирної їжі + дискомфорт у верхній частині живота + порушення випорожнень.

Закреп як наслідок кількох причин одночасно

Досить часто немає лише одного фактора: мало руху + недостатньо клітковини + ліки + уповільнена моторика або порушення травлення + здуття + спазми + страх болючої дефекації.

Чому важливо встановити причину

харчування → коригуємо раціон і клітковину;
нестача рідини → нормалізуємо питний режим;
уповільнена моторика → працюємо з моторикою кишківника;
порушення дефекації → коригуємо роботу тазового дна;
лікарський закреп → оцінюємо препарати;
гормональна чи інша хвороба → лікуємо основну причину;
порушення травлення → оцінюємо роботу інших органів травної системи.

▲ Згорнути

При хронічному закрепі важливо не лише підтвердити сам факт порушення випорожнення, а зрозуміти, чому воно виникло.

характер закрепу → харчування і спосіб життя → лікарські засоби → супутні захворювання → стан товстої та прямої кишки → моторика і сам акт дефекації.

Оцінюють характер закрепу

• як часто відбувається дефекація;
• яка консистенція калу;
• чи потрібно сильно напружуватися;
• чи є відчуття неповного випорожнення;
• чи виникає відчуття перешкоди;
• чи доводиться довго перебувати в туалеті;
• чи є біль, здуття або кров;
• коли проблема почалася.

Оцінюють харчування та спосіб життя

• кількість клітковини;
• кількість рідини;
• фізичну активність;
• стримування позивів;
• зміни режиму харчування.

Перевіряють лікарські засоби

Особливу увагу звертають на: опіоїдні знеболювальні → препарати заліза → деякі антидепресанти → антихолінергічні засоби → окремі препарати від тиску.

Аналізи крові

• функція щитоподібної залози;
• рівень глюкози;
• кальцій та інші електроліти;
• наявність анемії;
• загальний стан організму.

Обстеження товстої і прямої кишки

Колоноскопія потрібна не кожній людині із закрепом. Її можуть призначити, якщо потрібно виключити звуження, пухлинні чи інші структурні зміни, запальні захворювання або джерело кровотечі.

Якщо підозрюють уповільнену моторику

Можуть проводитися спеціальні дослідження, які показують, як швидко вміст проходить через товстий кишківник.

Якщо проблема в самому акті дефекації

Можуть оцінювати роботу прямої кишки, сфінктерів і м’язів тазового дна.

• аноректальна манометрія;
• тести на координацію м’язів;
• додаткові дослідження спорожнення прямої кишки.

Чому одного аналізу недостатньо

симптоми → харчування і спосіб життя → препарати → аналізи → стан кишківника → моторика → робота тазового дна.

▲ Згорнути

усунути або скоригувати причину → нормалізувати режим і харчування → полегшити випорожнення → відновити нормальну моторику та регулярну роботу кишківника.

Харчування і питний режим

• поступово збільшувати кількість клітковини;
• достатньо пити;
• їсти регулярно;
• не стримувати позив до дефекації;
• підтримувати щоденну фізичну активність.

Більше клітковини — не завжди краще. При вираженому здутті, порушенні моторики або утрудненій дефекації її різке збільшення може погіршити самопочуття.

Якщо кал твердий

• псиліум;
• насіння льону;
• інші джерела розчинної клітковини;
• осмотичні послаблюючі засоби.

Якщо моторика уповільнена

• послаблюючі засоби;
• препарати, що впливають на моторику;
• додаткові фітотерапевтичні засоби.

Якщо проблема в акті дефекації

• спеціальні вправи;
• навчання правильній техніці дефекації;
• біофідбек-терапія.

Якщо причина — лікарські засоби

Лікар може оцінити можливість зміни дози, препарату або форми лікування та додавання засобів для профілактики закрепу.

Якщо причина — інше захворювання

При гіпотиреозі, цукровому діабеті, неврологічних або інших захворюваннях важливо лікувати не лише закреп, а й основну причину.

Послаблюючі засоби — не всі однакові

Є засоби, які збільшують об’єм калу, утримують воду і пом’якшують випорожнення або стимулюють скорочення кишківника.

Стимулюючі послаблюючі засоби не повинні автоматично ставати постійним способом самолікування. Особливо це стосується тривалого безконтрольного використання сенни, крушини та подібних засобів.

зрозуміти причину → відновити нормальний ритм дефекації → зробити випорожнення комфортним → підтримати моторику та нормальну роботу травної системи.

▲ Згорнути

Харчування є важливою частиною лікування, особливо якщо проблема пов’язана з недостатньою кількістю клітковини, рідини або нерегулярним режимом.

• поступово збільшувати кількість клітковини;
• достатньо пити;
• регулярно харчуватися;
• включати овочі, фрукти, цільнозернові продукти та насіння;
• за потреби використовувати псиліум;
• враховувати індивідуальну переносимість продуктів.

Різке збільшення клітковини може посилити здуття, газоутворення та спазми, тому її кількість краще збільшувати поступово.

Докладніше про раціон, продукти та клітковину — у матеріалі «Харчування при хронічному закрепі».

▲ Згорнути

Фітотерапія при хронічному закрепі може використовуватися як комплексно — для впливу одразу на кілька проявів, так і для окремого симптому.

Для пом’якшення випорожнень

• псиліум;
• насіння льону.

Вони утримують воду, збільшують об’єм кишкового вмісту та можуть робити випорожнення м’якшими.

При спазмах і здутті

• м’ята;
• ромашка;
• фенхель;
• кмин.

При вираженій затримці випорожнення

Для більш швидкого послаблюючого ефекту традиційно використовують сенну та крушину.

Такі засоби не повинні ставати постійним способом самолікування хронічного закрепу.

Якщо закреп пов’язаний із порушенням травлення

При поєднанні закрепу з важкістю після їжі, здуттям, поганою переносимістю жирної їжі або іншими ознаками порушеного травлення важливо оцінювати також роботу підшлункової залози, печінки та жовчовивідної системи.

твердий кал + здуття + спазми + порушення моторики + важкість після їжі + відчуття неповного випорожнення.

▲ Згорнути

затримка випорожнення + твердий кал + здуття + спазми + порушення моторики + важкість після їжі + відчуття неповного випорожнення.

У такій ситуації використання лише одного засобу, спрямованого тільки на послаблення, не завжди дозволяє вплинути на всі порушення.

• підтримку моторики кишківника;
• полегшення випорожнення;
• зменшення спазмів;
• зменшення здуття та газоутворення;
• підтримку слизової оболонки;
• покращення процесів травлення;
• нормалізацію характеру випорожнень.

Комплексна фітотерапія — це не просто поєднання кількох лікарських рослин. Важливо враховувати:

властивості компонентів → їх сумісність → можливе дублювання дії → співвідношення рослин → загальний напрям композиції.

▲ Згорнути

Якщо закреп пов’язаний із запальним процесом у кишківнику

Доцільні засоби, спрямовані не лише на випорожнення, а й на:

• усунення запального процесу;
• зменшення спазмів;
• зменшення здуття;
• підтримку моторики;
• нормалізацію характеру випорожнень;
• підтримку слизової та травлення.

Саме до такого напряму можна віднести Фіточай ЕНТЕРОФІТ — комплексну фітокомпозицію з 13 лікарських рослин.

Фіточай ЕНТЕРОФІТ не має окремої послаблюючої або скріплюючої спрямованості. Його застосування орієнтоване на комплексну підтримку роботи кишківника при запальних захворюваннях, що можуть супроводжуватися як закрепами, так і розладами випорожнень.

Якщо потрібен більш виражений послаблюючий ефект

Коли основною проблемою є значна затримка випорожнення і недостатня ефективність більш м’яких заходів, може бути доцільний засіб із більш вираженим послаблюючим напрямом.

У такій ситуації можна розглядати Фіточай ПОСЛАБЛЮЮЧИЙ — комплексну фітокомпозицію з 13 лікарських рослин.

Якщо закреп поєднується з порушенням травлення

важкість після їжі + здуття + погана переносимість жирної їжі + дискомфорт у верхній частині живота + нестійкі випорожнення.

У таких випадках варто звернути увагу не лише на кишківник, а й на роботу підшлункової залози, печінки та жовчовивідної системи.

Саме в цій логіці може розглядатися Фіточай ПАНКРЕАТОН. Він не є проносним засобом і не призначений для швидкого випорожнення кишківника.

Коли доцільне поєднання різних напрямів

У частини людей закреп має змішаний характер:

порушення травлення + здуття + спазми + уповільнена моторика + затримка випорожнення.

ЕНТЕРОФІТ → підтримка моторики, зменшення спазмів і здуття та нормалізація випорожнень.

ПОСЛАБЛЮЮЧИЙ → більш виражений послаблюючий напрям, коли він справді потрібен.

ПАНКРЕАТОН → підтримка процесів травлення, роботи підшлункової залози, печінки та жовчовивідної системи.

Посилання на ПАНКРЕАТОН тут поки не ставлю, щоб не вигадувати URL. Коли дамо його точну адресу, просто додамо кнопку.

▲ Згорнути

• не стримувати позив до дефекації;
• намагатися формувати стабільний час для випорожнення;
• під час дефекації не поспішати і не напружуватися надмірно;
• за можливості тримати коліна трохи вище рівня тазу;
• підтримувати щоденну фізичну активність;
• достатньо пити;
• збільшувати клітковину поступово;
• стежити за консистенцією калу та відчуттям повного випорожнення;
• якщо закреп з’явився після нового препарату — обговорити це з лікарем;
• не використовувати сильні послаблюючі засоби постійно без розуміння причини.

Якщо закреп повторюється

частота випорожнень → консистенція калу → харчування → кількість рідини → здуття і біль → використані препарати або послаблюючі засоби.

Такий щоденник допомагає краще зрозуміти, що саме впливає на роботу кишківника.

Головне правило: мета при хронічному закрепі — не просто домогтися одноразового випорожнення, а відновити максимально регулярну, комфортну і природну роботу кишківника.

▲ Згорнути

Важливо звернутися до лікаря, якщо:

• закреп виник раптово і раніше такої проблеми не було;
• він поступово посилюється;
• у випорожненнях з’явилася кров;
• є виражений або наростаючий біль у животі;
• виникає значне здуття з припиненням відходження газів або випорожнень;
• з’являється повторне блювання;
• виявлена анемія;
• відбувається незрозуміла втрата маси тіла;
• характер випорожнень суттєво змінився;
• закреп не реагує на звичайні методи лікування;
• для випорожнення постійно доводиться використовувати послаблюючі засоби.

закреп + сильний біль + виражене здуття + блювання + відсутність газів і випорожнень можуть бути ознаками кишкової непрохідності або іншого гострого стану і потребують термінової медичної оцінки.

Якщо причина хронічного закрепу залишається незрозумілою, головне завдання — не постійно послаблювати кишківник, а встановити механізм порушення і підібрати лікування відповідно до нього.

▲ Згорнути