Синдром подразненого кишківника: симптоми, причини, лікування та фітотерапія

Найхарактернішими проявами є:

• повторний біль або спазми в животі;
• зміна частоти випорожнень;
• зміна консистенції калу;
• закреп або діарея;
• чергування закрепу і діареї;
• здуття та відчуття розпирання;
• відчуття неповного випорожнення;
• слиз у випорожненнях.

Симптоми СПК можуть відрізнятися у різних людей і змінюватися з часом. Найчастіше спостерігається біль або спазми в животі зі зміною частоти чи характеру випорожнень.

Біль часто пов’язаний із дефекацією: він може зменшуватися або, навпаки, посилюватися після випорожнення.

СПК не є однаковим у всіх пацієнтів. Залежно від того, який характер випорожнень переважає, виділяють кілька основних типів синдрому.

▲ Згорнути

Залежно від характеру випорожнень виділяють кілька типів СПК:

СПК із закрепом — переважають тверді або рідкісні випорожнення.

СПК із діареєю — переважають часті та рідкі випорожнення.

СПК змішаного типу — періоди закрепу чергуються з діареєю.

Такий поділ важливий, оскільки підхід до харчування, медикаментозного лікування та фітотерапії при різних типах СПК відрізняється.

▲ Згорнути

Єдиної встановленої причини синдрому подразненого кишківника немає. Вважається, що у розвитку симптомів можуть брати участь кілька механізмів одночасно.

Порушення моторики кишківника.
Кишковий вміст може просуватися занадто повільно або, навпаки, надто швидко. Це може сприяти закрепу або діареї.

Підвищена чутливість кишківника.
Навіть нормальна кількість газу або кишкового вмісту може спричиняти біль і відчуття розпирання.

Порушення взаємодії «кишківник — нервова система».
Нервова система впливає на моторику, чутливість і реакцію кишківника на різні подразники.

Перенесені кишкові інфекції.
У частини людей симптоми СПК можуть з’являтися після перенесеної інфекції травного тракту.

Харчові тригери.
Окремі продукти можуть посилювати здуття, спазми або порушення випорожнень, хоча конкретні тригери відрізняються у різних людей.

Саме поєднання різних механізмів пояснює, чому однакові симптоми не завжди потребують однакового підходу до лікування.

СПК не встановлюють лише за наявністю здуття, болю або нестійких випорожнень. Важливо оцінити характер симптомів і переконатися, що вони не пов’язані з іншим захворюванням.

▲ Згорнути

Як встановлюють діагноз

СПК діагностують за характерним поєднанням симптомів, історією їх розвитку та результатами огляду.

Лікар звертає увагу на повторний біль у животі, його зв’язок із дефекацією, а також на зміну частоти або форми випорожнень.

Окремого аналізу, який сам по собі підтверджує синдром подразненого кишківника, не існує. Додаткові дослідження призначають насамперед для того, щоб виключити інші захворювання зі схожими симптомами.

Аналіз крові
Може допомогти виявити анемію, ознаки системного запалення та інші зміни, які нехарактерні для звичайного перебігу СПК і можуть потребувати подальшого обстеження.

Дослідження калу
Залежно від ситуації дозволяє перевірити наявність кишкової інфекції, прихованої крові або ознак запального процесу в кишківнику.

Дослідження на целіакію (непереносність глютену)
Аналізи крові на специфічні антитіла можуть призначатися, якщо потрібно виключити целіакію, яка також може проявлятися здуттям, діареєю, болем та нестійкими випорожненнями.

Дихальні тести
Можуть використовуватися при підозрі на непереносність лактози, фруктози або синдром надлишкового бактеріального росту в тонкому кишківнику.

Ендоскопічні дослідження
Колоноскопія або інші ендоскопічні методи не потрібні кожній людині з типовими симптомами СПК. Їх можуть призначити, якщо є тривожні симптоми, зміни в аналізах, вік чи інші фактори, які потребують виключення органічного захворювання кишківника.

Саме тому не варто самостійно ставити собі діагноз СПК лише на підставі здуття або нестійкого випорожнення.

Що може нагадувати СПК

Схожі симптоми можуть виникати при:

• целіакії — непереносності глютену;
• непереносності лактози та інших харчових компонентів;
• кишкових інфекціях;
• SIBO (СІБР) — синдромі надмірного бактеріального росту в тонкому кишківнику;
• запальних захворюваннях кишківника;
• інших захворюваннях травної системи.

Тому при стійких або незвичних симптомах важливо спочатку встановити їх причину.

▲ Згорнути

Лікування СПК підбирають індивідуально — відповідно до типу синдрому та симптомів, які переважають. Основний принцип можна сформулювати так:

тип СПК → провідний симптом → відповідний напрям лікування.

До комплексного підходу можуть входити корекція харчування та способу життя, медикаментозні засоби для контролю конкретних симптомів, робота зі стресом та фітотерапія.

Харчування та режим

На першому етапі варто звернути увагу на регулярність харчування, розмір порцій, кількість рідини та продукти, після яких симптоми посилюються.

Не існує універсального списку продуктів, які потрібно виключити всім людям із СПК.

У частини пацієнтів може використовуватися дієта зі зниженим вмістом FODMAP — групи вуглеводів із коротким ланцюгом, що погано засвоюються в тонкому кишківнику. Водночас тривале виключення великої кількості продуктів без контролю спеціаліста небажане.

Якщо переважає закреп

Основним завданням є підтримка нормальної консистенції випорожнень і моторики кишківника.

Можуть використовуватися:

• достатня кількість рідини;
• відповідні харчові волокна;
• псиліум (подорожник) або інші м’які засоби для регуляції випорожнення;
• за необхідності — послаблювальні засоби.

Якщо переважає діарея

Основний акцент робиться на контролі частоти та консистенції випорожнень, харчових тригерів і причин, які можуть посилювати симптоми.

За необхідності лікар може рекомендувати протидіарейні засоби для контролю діареї.

Якщо переважають біль і спазми

Можуть використовуватися спазмолітичні засоби. Серед рослинних підходів найбільш відомим є застосування м’яти перцевої. Також можуть використовуватися капсули з кишковорозчинним покриттям, що містять олію м’яти, як один із засобів для контролю болю при СПК.

▲ Згорнути

Фітотерапію доцільніше підбирати не просто «від СПК», а відповідно до симптомів, які переважають.

При спазмах і болю
Застосовують м’яту, ромашку та інші рослини зі спазмолітичним напрямом дії.

При здутті та метеоризмі
Традиційно використовують фенхель, кмин, аніс або м’яту.

При схильності до закрепу
Підхід може включати насіння льону, псиліум (подорожник) та інші засоби, які підтримують нормальну консистенцію випорожнення.

При функціональному подразненні слизової
Застосовують ромашку, льон та алтей.

При нестійких випорожненнях
Напрям фітотерапії залежить від того, що переважає — закреп чи діарея.

Докладніше про вибір лікарських рослин при різних симптомах — у статті «Лікарські рослини для кишківника», з якою Ви можете ознайомитися за посиланням у кінці цієї статті.

▲ Згорнути

При СПК дуже часто присутній не один симптом.

Наприклад: спазми + здуття + порушення моторики + нестійкі випорожнення + дискомфорт після їжі.

Якщо переважає один симптом, іноді достатньо одного цілеспрямованого засобу.

Коли прояви поєднуються, необхідний комплексний підхід, у якому різні компоненти спрямовані на кілька функціональних напрямів одночасно: спазми, газоутворення, моторику, випорожнення та травлення.

Зазвичай при наявності комплексу симптомів призначається і відповідний комплекс лікарських засобів.

Немає одного препарату, який міг би одночасно володіти протизапальними властивостями, усувати як розлади випорожнення, так і закрепи, нормалізувати процеси травлення та загалом сприяти нормалізації роботи кишківника.

Але таку комплексну дію можуть надавати препарати рослинного походження — комплексні фітотерапевтичні засоби, яким притаманні зазначені властивості.

Саме тому фітотерапевтичні засоби займають окреме місце в комплексному лікуванні синдрому подразненого кишківника, одним із яких є Фіточай ЕНТЕРОФІТ.

ЕНТЕРОФІТ при СПК

Комплексна фітокомпозиція для підтримки роботи кишківника при поєднанні спазмів, здуття, метеоризму та нестійких випорожнень.

Згідно з описом виробника, фіточай сприяє зменшенню спазмів і здуття, підтримці моторики, травлення та нормалізації випорожнень.

▲ Згорнути

ЕНТЕРОФІТ — багатокомпонентний фіточай із 13 лікарських рослин, побудований за принципом поєднання рослин із різними функціональними властивостями.

При синдромі подразненого кишківника часто поєднуються декілька функціональних порушень: спазми та біль у животі, здуття, метеоризм, порушення моторики, закреп, діарея або їх чергування.

Дія Фіточаю ЕНТЕРОФІТ спрямована одразу на декілька таких напрямів:

• протизапальна та спазмолітична дія;
• зменшення спазмів і больового дискомфорту;
• зменшення здуття та метеоризму;
• підтримка нормальної моторики кишківника;
• нормалізація випорожнень як при схильності до закрепу, так і при діареї;
• підтримка процесів травлення;
• підтримка загального функціонального стану кишківника.

Саме багатокомпонентний підхід є доцільним у лікувальному процесі СПК, коли у людини присутній не один ізольований симптом, а їх поєднання — наприклад:

спазми + здуття + нестійкі випорожнення + дискомфорт після їжі.

Детальніше про склад, властивості компонентів та рекомендації щодо застосування можна ознайомитися на офіційній сторінці фіточаю ЕНТЕРОФІТ.

Офіційна сторінка Фіточаю ЕНТЕРОФІТ →

▲ Згорнути

1. Визначте, який симптом зараз переважає.
Спазм, здуття, закреп, діарея чи їх поєднання.

2. Згадайте, що змінилося останнім часом.
Харчування, режим, рівень фізичної активності, стрес, нові ліки або перенесене захворювання.

3. Усуньте очевидні тригери.
Тимчасово зменшіть продукти, які явно посилюють симптоми, контролюйте розмір порцій і достатнє споживання рідини.

4. Оберіть напрям підтримки відповідно до симптомів.
Не варто однаково лікувати СПК із закрепом і СПК із діареєю.

5. Оцініть, чи симптоми залишаються типовими саме для вас.
Якщо характер болю, випорожнень або загальний стан суттєво змінився, потрібна повторна оцінка причини.

Коли потрібно звернутися до лікаря

СПК є хронічним функціональним станом, але нові або нетипові симптоми не варто автоматично пояснювати вже встановленим діагнозом.

Консультація лікаря особливо важлива при:

• крові у випорожненнях або ректальній кровотечі;
• чорних випорожненнях;
• незрозумілій втраті маси тіла;
• анемії;
• значній зміні звичного характеру симптомів;
• тривалому або прогресуючому погіршенні стану.

Такі ознаки можуть потребувати додаткового обстеження для виключення інших захворювань.

▲ Згорнути